-Вона була не тою кого обіймали вечорами,
Не тою кому дарували квіти без причини,
Навіть не тою кого оберігали від болю і сліз.
-А ким?
-Тою що була завжди поряд в потрібний момент,
Тою хто вислухає, дасть пораду що робити далі,
Та яка не скаже ні слова проти.
-Як вона себе почувала?
-Вона була спустошена…
Бо відаючи усю себе йому,
Вона натомість нічого не отримувала…
-Так за що вона трималась?
-А за те що може бути біля нього поряд,
Це все що їй було потрібно…