*****
Ой, гіркий мій смутку-жаль,
Геть у неокраю даль
З серденька мого іди!
Інше місце віднайди
Ти собі. Йди назавжди
Й за собою всі сліди
Ті, що залишаєш ти,
Зразу швидко замети,
Щоб до нього більше ти
Вже не міг повік знайти
Шлях-дорогу, щоб не був
Ти на нім, аби забув
Враз його на все життя,
Щоб важкії почуття,
Що роздавлюють немов
Дужче й дужче, знову й знов,
В ньому ти не викликав,
Щоби я лише страждав.
Радосте-утіхо, ти,
Мов в гніздо птах, залети,
Мов у рідний дім, ввійди
В серденько вже назавжди,
Щоб повік я не тужив,
А з тобою завжди жив
Я на білім світі цім,
Щоб не просто жив на нім,
А навчався та творив,
Щоб на ньому я лишив
Після себе гідний слід
Для усіх, хто прийде вслід.
Євген Ковальчук, 31. 05. 2020
