Стежка споришева у моїм житті
Килимом стелилась рясно на путі,
Квітами розквітла рано навесні
Й зоряного літа сонцем вдалині.
Приспів:
Стежка споришева з дому від воріт,
Стежка споришева стелиться до ніг.
Роси світанкові падають в траву,
Манять мене зорі – я по стежці йду.
Неслась далиною сивини печаль,
Літом за весною – ув осінню даль.
Радість із журбою заплелись в роки,
Та дощем холодним у мої стежки.
Приспів:
Стежка споришева з дому від воріт,
Стежка споришева стелиться до ніг.
Роси світанкові падають в траву,
Манять мене зорі – я по стежці йду.
Терном край дороги поросли стежки,
В рідний дім дорогу більше не знайти,
Там де була хата й квіти під вікном,
Споришу багато й стежка за селом.
Приспів:
Стежка споришева з дому від воріт,
Стежка споришева стелиться до ніг.
Роси світанкові падають в траву,
Манять мене зорі – я по стежці йду.
Гарна пісня вийшла, хоч і журлива... 
