Nulla dies sine linea – Жодного дня без рядка
Цих слів змістовність я збагнув давно,
Але не взяв за керівництво в дії.
За те картав себе я знов і знов
Чи то за лінь, чи беззмістовні мрії.
Та все ж до справи так і не дійшло,-
Знаходив цікавіші я заняття.
Щоразу обіцяв, та як на зло,
Ізнов не вистачало заповзяття.
А, може, підсвідомо я хотів
Аж до висот піднестися одразу,
Минаючи гурти банальних слів
І заяложені уже віками фрази.
Так не буває – лиш тепер збагнув.
Та, сподіваюся, іще не зовсім пізно,
Щоб у мені такий відбувся зсув,
Який засяє в пісні сонцебризно.
21.07.2019
