Сніг новий,але не випадковий,
Січень як не є все ж на порі,
Оновив пейзаж,такий чудовий,
Он вже і санчата на горі.
Одягнув садок він в білі шуби,
На дроти як бахрома прилип,
Може й не комфортно,але любо,
Під ногами відчувати скрип.
По деревах в пошуку синички,
Горобці сидять на бузині,
Надулися,їм холодно без звички,
Та минуть для них незручні дні.
Із-під шапки білої калина
Визирає вогником живим,
Білий сніг,як зимова перлина
І димки з будиночків над ним.
На ставках вже встановилась крига,
І яка б то не була міцна,
Та прийде в куточок цей відлига
І все змінить на своє весна.
Дякую Богу Ви повернулись!
Штормить Олеся,ще й як,у мене там внуки в окопах.
І багато хлопців з села і просто знайомих.
Дякую за візит. Не пропадайте так на довго,у Вас чудова поезія.