Встала Галя рано вранці,
Подивилася в вікно.
У дівчат в усіх коханці,
А у мене щось не то?
Ще й бодається корова,
Дає склянку молока.
Все змінить вона готова,
Буде дівка ділова.
Одягла шовкове плаття,
Зняла чоботи старі.
Що там буде, я не здамся!
Будуть хлопці всі мої.
Взула гарні черевики,
Такі бачила в кіно,
Що ж іще тут причепити?
Чула десь про кімоно.
Що воно вона не знає,
Тут згадала й про духи.
Стоять кури у задумі:
Галю наша? Невже ти?
І пішла доїть корову,
Вся із себе, як нова.
Та побачила обнову,
І наставила рога.
Раз чи два хвостом метнула,
Не сподобались духи.
І копитом так буцнула,
Галя встигла ледь втекти.
Поламала каблуки,
Ледь добралася додому.
Посміялись парубки:
Кому треба ця?.. Нікому..
Чудовий гумор, дотепно, життєво. 
Настала темна смуга у житті Галі: психологи потирають руки - намічається робота, з дівкою треба попрацювати!
