Життя – це шанс прийти до розвитку себе,
заметив, как претензии владеть стремятся.
Моя ідентичність – дві мови,
аби зрозуміти мене, треба знати обидві.
На них я з Небом веду розмови,
мої думки до обох відкриті.
І обирати душа не в змозі довіку,
бо це кастрація внутрішнього світу.
Любой язык – достояние Вечности,
что как наследие предков открыто.
Если он служит не человечности,
то бесполезен, в нём бремя лишь скрыто.
И его участь людям доверена.
Отношением к языкам развитие наше проверено.
(вдома, в 30-ти км від Києва) 2024р.
Чудовий мудрий вірш! 
