LXX — Onde venite voi cosi pensose?..
Автор: Данте Аліг'єрі
Onde venite voi cosi pensose?
Ditemel, s'a voi piace, in cortesia,
ch'i' ho dottanza che la donna mia
non vi faccia tornar cosi dogliose.
Deh, gentil donne, non siate sdegnose,
ne di ristare alquanto in questa via
e dire al doloroso che disia
8udir de la sua donna alquante cose;
avvegna che gravoso m'e l'udire:
si m'ha in tutto Amor da se scacciato,
ch'ogni suo atto mi trae a ferire.
Guardate bene s'i' son consumato,
ch'ogni mio spirto comincia a fuggire,
se da voi, donne, non son confortato.
-------------------------------------------
Журба (за мотивами)
Журба в очах у вас, відлуння драми…
Відкрийтеся, будь ласка, прошу я!
Боюсь, що винна панночка моя —
вона вас засмутила, милі дами?
Жорстокість мовить вашими вустами,
не чуєте молитву стогнія,
хоч щось від вас почути хочу я,
мовчання ваше — глум над почуттями!
Про даму звістка суму додає,
бентежить, мучить чорними думками…
Кохання дамі віддано моє,
та обмаль сил, не тішусь я словами —
всі бачать, мабуть, так воно і є.
Невже не буду втішений я вами?
(травень 2018 р.)