Моєму внуку Гаврилюку Івану Єдуардовичу
присвячую:
Вже листя осіннє спадає під ноги.
З ним вітер тихенько в повітрі кружля.
А твій шлях – дороги, дороги, дороги..
У них заплелася стежина твоя.
Ще вранці зустрів ювілей на порозі -
Це 20 літ славних в твоєму житті,
До вечора знову сьогодні в дорозі,
Яка визначає твій шлях в майбутті.
Тож щиро бажаєм: твоя щоб стежина
Стелилась під ноги м’яким полотном,
Щоб в кожну годину і в кожну хвилину
Скрізь сонце всміхалось тобі за вікном.
Бажаємо щастя багато й без міри,
Безхмарного неба і світла, й тепла,
Та друзів надійних, відкритих та щирих,
Щоб доля в дорозі тобі принесла.
Бажаєм відваги і кроків сміливих,
До успіху впевненість хай приведе,
І днів щоб не було сумних та журливих,
А в серці хай посмішка й радість живе.
Нехай в нім буяє весна і кохання,
А доля дарує два вірних крила,
Здійсняться хай мрії твої всі й бажання,
Й щоб стежка життєва щаслива була.
Господь хай із неба тебе вберігає,
А Янгол-Хранитель хай поряд іде,
І Матінка Божа тебе захищає:
Святий омофор над тобою несе.
