Зустрілись на березі ріки — два птахи
Один у променях сонця — світанок.
Інший наче Всесвіт у зоряні шляхи...
Чорноокий вечір — очі в циганок .
А лебідка, як білосніжний — білий цвіт,
Що заврунився навесні у вишні.
Лебідь притягує до себе, як магніт
Закохані в нього троянди пишні.
А лебідка співає пісні про любов,
Розправляє свої крила до зірок.
В чорного лебедя на серці печаль знов
Згорає ,як клен поміж раю квіток.
Два птахи самотні, такі одинокі...
Удвох збудують гніздечко на вітті.
Де Любов, там не страшне море глибоке...
Знайдуть свій рай — щастя на білім світі.
