Духмяні пахощі багряного цвітіння,
Сухого листя неповторний аромат,
У час чарівного жовтневого жовтіння,
Кличе учителя шкільний осінній сад.
Ти відпочинь, від зошитів, уроків,
Конспектів … та не вистачає слів,
Скільки всього, за ці десятки років,
Шкільних буденних і рутинних днів.
Скільки очей доптливих, байдужих,
А скільки доль, як скульптор ти тесав,
А скільки перемог слабких і дужих,
А таємниць, що ти не розказав.
Скільки тривог і скільки дистанційних,
Щастя мети, яку ти досягнув,
А скільки їх відважних і надійних,
Всіх тих, що на уроці надихнув.
Скільки пригод і кожен день приколи,
На одній хвилі мрії, почуття,
Ці миті не забудуться ніколи ,
Бо вчительство – це й є твоє життя.
Нехай цвітуть веселково жоржини,
Звучать потоки щирих вдячних слів.
Ви світочі для кожної дитини…
Отож, усіх зі святом вчителів.
04.10.2024
Дякую за вірш. 
