Далеко, де обрій зникає,
Де вітру нема коливань,
На небі свій слід залишає
Літак нездійснених бажань.
Там мрії, мов листя пожовклі,
Додолу упали й лежать.
Їх діти губили й дорослі,
А з ними-можливість літать.
Бажання бувають таємні,
Бувають великі й малі,
На смак і на дотик приємні,
Крилаті немов журавлі.
Бажайте здійсненого люди,
Бо в мріях можливий політ.
Старайтесь літати повсюди,
Нехай заквітує весь світ.
Щороку бажань стає більше
І світить табло "Перегруз!"
Бо мрію здійснити складніше,
Коли на душі землетрус.
Якщо унизу гинуть діти
І нас пожирає війна…
Зникає бажання летіти,
Та мрія лишилась одна.
В ній небо прозоре, спокійне
І світить нам сонце згори.
Щасливе життя неймовірне
І зникли усі вороги.
13.10.24р. Олександр Степан.
