О , МОЯ ТРОЯНДО ЧОРНОБРИВА ( ТИ - МОЯ КВІТКА ВЕСНА)
О , моя трояндо чорнобрива!
Гарна квіточко з райдужної весни.
Не бійся коли дощ ,а чи злива...
Вітром прожену хмари, як ясени.
Я тихенько у твої сни прийду
Немов ясен місяць стану край неба.
У Всесвіті найкращі слова знайду
Ясні зорі для тебе, для тебе.
О , моя квітко цвіти, розквітай!
І не журись, що у сад прийшла осінь!
Пелюстками, як жар гори, палай...
Світи ,як сонечко у небо просинь.
Вдихаю у твій п'янкий аромат
П'янію , як від солодкого вина.
Ти - моє сонечко у сто карат
Моє натхнення, моя квітка - весна.
Обожнюю твою царську красу,
Немов птах цілую уста медові.
П'ю вроду мов квіт пречисту росу
Дякую тобі, за миті казкові.
Квітка прагне дбайливих рук , тепла...
А від холоду у самоті в'яне.
Щоб зігріли сонечком - небеса
Коли гроза ,люта зима нагряне.
Я дивлюсь на тебе, не надивлюсь,
Малюю у своїх руках твій портрет.
І втратити тебе я ,так боюсь...
Як Богиню музу закоханий поет.
Чудова лірика! 
