Закарбую у памʼяті кілька щасливих моментів:
Сита життям я аж по самісіньке горло.
Манускриптами виведу межі твоїх компліментів,
Що звучать в голові тепер важко й доволі потворно.
Нам і дійсно далеко до цих голлівудських пар,
І про нас не зніматимуть фільми,хіба що книжка
Стане спогадом серцю ,коли я у черговий бар
Заповзу за дешевим вінішком.
Відпускаю у море,(поки що),
/пливи в океан!/
Заколочую двері,думки,закриваю шибки,
Поступово цілую кожну з новеньких ран,
Відпускаю свою золоту
Відпускаю свою золотеньку
р и б к у
