Моя зима тепліша за Петрову,
Бо Пєтька - раб, підніжок, грязь Москви,
А я люблю до жаху рідну мову
І Ющенка-месію - як і ви.
Я свято вірю в президентську ласку,
Її не може в принципі не буть:
Нехай поб'ють, як Королюк Параску,
Та хай в лікарню теплу покладуть!
Ой, що верзе продажна, підла преса -
Мовляв, не винен клятий той "Газпром",
А Коровайно-Газова Принцеса
Розжитись хоче краденим газком?..
Зростуть на комунпослуги хай ціни,
Щоб грошиків на них не стало нам -
За європейський вибір України
І за борги квартиру я віддам!
Гаранте! Задля вас ми вимрем скоро.
Бо ми ж НЕ БИДЛО - біомаса, гній.
Безцінні - пам'ять жертв Голодомору,
Шухевич, Штати, Кетрін, "принц Андрій"...
9 січня 2009 р.
Оценка поэта: 5 На той час "це" було найменшим з двох зол. І радували не стільки ті, хто прикладав руку до серця на подіумі, скільки люди, які мерзли не за сотню гривень, а за покликом серця. Ти даєш вірну оцінку.
Олександр Некрот відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ігоре, чесно кажучи, щодо "найменшого з двох зол" міг би з тобою посперечатися. Але згадав, що ти проживаєш у Донецьку, а звідти "сині", мабуть, дійсно здаються більшим злом, аніж помаранчеві...
За оцінку спасибі велике.