Цілий день лиє дощ,
Потоки по вікнам танцюють -
Миють скло старого вагону
І шепочуть про щось,
Візерунки натхненно малюють…
Повертаюсь нарешті додому…
Відстукує потяг
Ритми чужого регтайму,
Акомпанують - дощу краплини.
З тамбуру протяг -
Спина болітиме, знаю…
До прибуття залишилось чотири хвилини…
Добре що сонце,
У Львові погода більш літня.
Хмари мов намальовані клаптики вати,
Блакитне небо,
Обійми барвистого вітру
І сірий вокзал, де мене не будуть стрічати…
(31.05.2009)
