Крізь час лунає голос новітньої доби,
Схопила пам'ять сльози та зникла в темряві,
Багато настраждались,згуртуємось в рої
Могутню державу збудуємо брати.
За попереднє буде майбутнє лютувати,
І запалає вогник у стриманих очах,
Прадавню нашу мову нiкому не здолати,
Держава наша буде над обрієм сіяти.
Шануймо всіх героїв та люблячих батьків,
Хто з перших став на захист Київської Русі,
Хай памятає простір величний дух землі,
Від князя й гетьманату, до нової доби…