Не просте,мовляв, кохання,
Починається все із зізнання.
У душі бушують розломи,
Горить серце, не вийти із коми.
Усе без слів і невимовно,
Погляд твій, пронизавши кровно,
Запалив свічу, що палає,
Що палає і потерпає.
Пада каплі з неї- то сльози
Висихають враз на підлозі,
Залишається тінь- то жила,
Яка вже нарешті спочила.
Здіймалась не раз завірюха,
Майже свіча не потухла,
Ти зігріла її, спіймала
Соьозу, яка ледве не впала.
