Кожна секунда, наче рік
І, то, мабуть, більше,
Нема кращих втіх,
Чому без тебе так гірко!
І цю секунду, так тяжко прожити
Без тебе моя коханая!
Терпіння, сили, наче вдосталь,
Але не вистачає,
І моє серце,
Без тебе коханая!
З кожною миттю згаса, помирає,
І від цього я змушений,
Моя коханая,
Дертись на стіни,
Бігти, доки вистачить сил,
До тебе моя коханая!
Й поневолі згадую,
Кожний твій жест, рух вустами,
Моя коханая!
Як тебе обіймав, як тебе ...,
Неважливо,
Але все одно, це згадую,
Згадую очі, що жить змушують,
Що вбивають (інколи),
В пам*яті залишиться,
Той погляд, в який я закохався,
Але не кажу я,
Що врода та
Покохати змусила,
Твоя постать мене примусила,
Душа, серце, обличчя, все
Кожна ділянка тіла
Випадково мене захотіла...
ID:
157547
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 24.11.2009 19:27:51
© дата внесення змiн: 24.11.2009 19:27:51
автор: УКРАЇНЕЦЬ
Вкажіть причину вашої скарги
|
