І знову ти стараєтся втекти
Від мене і від всіх навколо,
Ти не питаєшся в нікого,
Чому ми не даєм тобі піти.
Ти усередину поглянь
І подивись ще глише
І ти побачиш що усі
Хочуть бачити твої,
Палаючі,нестримні очі,
Які кричать у захваті стрімкому
І всіх навколо зігрівають
Які сяють і дуже довго не згорають.
Та догорівши до кінця
Вони бажають знов палати
І не знаходячи вогня
Починають всіх ізпопеляти.
І роблять всіх в той час сумними,
Й не всі бажають бути ними
Таке ж трапляється із нами
З твоєю і моєю головами.
Вони придумують шаради
І їх не можем розгадати
І ми стараємось отак прожити
Та шаради вже нікому не відкрити.
А так хотілося б туди заглянуть
І враз усе розкочигарить,
Шоб не було в нас більше сварок
І кожен день, щоб разом зустрічали ранок)))
