Подивися в екран, телевізорне шмаття.
І він точно
Розкаже
Тобі,
В кого вірити завтра, а кого - у багаття.
За ким тупо
В безодню
Іти.
Яких лівих - до влади, яких правих - до біса,
А кому -
завтра Буть
Президентом.
Хто ви є - хто народ, ну і хто - тільки криси,
Кому треба
Упитись
Абсентом.
З-під поли, з-під Діора чи з-попід Армані
Кожен тиче
В екран
Свої слівця.
А мені просто бридко дивитись, як п’яні
Плачуть,
слиз витираючи
Пальцем.
Мені дико дивитись на брехні сволоти, -
Бризки слини
Прилипли
До морди.
А у вухах кричать мені юрби бідноти, -
Революції
Дикі
Акорди.
Пам’ятай, Українцю, ти збрехався до нитки,
Ти бідняк
На задвір’ї
Європи.
Пам’ятай, можновладцю, будуть дерти, як липку
І посадять
На палі
Банкноти.