Ще мить,...і я втрачаю розум,
Падаю в шаленства світ.
Ми розівчилися писати прозу,
В очах залишився лиш лід.
Ще мить,...і я у божевіллі.
Моя душа - суцільний шрам.
Ти вже домігся своєї цілі -
Нема мене, а ти крила розпрям.
Ще мить,...і я лечу униз,
Від світу прагну врятуватись.
Огортає плечі морський бриз,
Я хочу в теплій синяві купатись.
Ще мить,...і я порину в тьму,
Втікатиму від світла, що є сил.
Руками простір обійму,
Здійму востаннє погляд в небосхил.
Віку Ха
21.03.10p.
18:44