Ось як розквітло в квітні –
і душа,
у кожній квітці причаїлася,
тремтить…
Мить…
Пелюстками в небо відлетить
все, що укрилося в очах,
твоїх очах,
в очах,
твоїх,
твоїх,
а на своїх -
надія, що примаримось теплом,
колотить день,
увись,
увись,
урвись –
курличе,
стогне,
прагне в майбуття,
хрустить зеленим житом,
і життя,
молозивом набухне і тріщить,
і хтось там у колясочці пищить,
у краї Н-ська
весна,
весна,
весна
усіх нас до хмаринок
притиска
Є!!!
Як розквітне в квітні і душа…
Що десь там причаїлася в пісках
…біблійських, там де
спрага,
мряка,
Жмудь…
І вітри
…з Батьківщини
дмуть
і дмуть…