Дивний ти, дивна часом я.
Здається любимо, але бідніє суть,
Завірені на фото наші почуття,
Завірені, але кілками б'ють.
Згоріло все: і час, і долі, й перепони,
Ті крихти нашої любові.
Тебе нема, і я пропала знову,
Вже десь далеко, десь у забутті
Уривки сну, оці прокляті сльози по ночам,
З'їдають душу мислі нетривкі...
Не знаю, навіть, я від чого мучусь
З тобою завжди грала я у гру
У гру, яка сконала мою сутність
Ба навіть зараз не живу.
Не вірю і не вірила у тебе,
Але в очах горять твої й мої слова.
Перечитаю смски послані із неба,
Де небо - це твоя душа...=)
Сенкс 
