Із мішечком буряків я тебе зустрів,
Після зустрічі тієї, не сплю ночі й дні.
Протоптав доріжечку до твого двора,
Як вертаю я додому все гора й гора.
Від тії бурячихи кругом голова,
А як салом не закусиш гичка виліта.
Від твойого первачка світ переверта,
Ну, а вдома ще чекає жінка молода.
Лиш дружина за поріг, я до тебе знов,
Говорити захотів, там про якусь любов.
Ти ж бутилочку на стіл щедро подала,
З неслухняних рук моїх червінця узяла.
А дружина лається і в серцях кричить,
Питає: "Що трапилося, напється й мовчить"?
Я ж дружині не скажу, що вже долакавсь,
І що уже бурячисі - повністю віддавсь.
