Дорожній пил покраплений дощем
Так гостро пахне чимось призабутим,
Себе відчую знову глядачем
Старої п*єси у японському кабукі.
Із білих яблунь облетілий цвіт
До мене тулиться, немов би випадково,
А я життю складаю звіт
Чи іспит,як колись у школі.
Та все чомусь і двічі два - то три,
І в творі - не розкрито тему.
У снах приходиш знову ти,
Та навіть в них - я знаю - не до мене.
В кафешці, як в кабукі сидимо,
В стакани сипле цвітом яблуневим,
а ми його п`ємо, гомонимо...
Позасинали древні Львівські леви,
базікаєм про долю, про життя -
про наше, про жіноче, сокровенне...
- Його ще не зустріла до пуття,
А вже у снах приходить не до мене.
demiren відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарний вірш, але образ "Із білих яблунь облетілий цвіт" - чужий, "вкрадений" у відомого поета))) Думаю, з Вашими здібностями - Ви в силі - творити своє!!! Успіху та Натхнення! З пов.Євг.Юхниця
demiren відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам за Ваші коментарії, за те що звертаєте увагу на мою творчість. Щодо "вкраденого" образу цвіту з білих яблунь - то це цілком випадково. Просто у мене під балкном зараз дуже пишно цвіте яблуня. Ось і надихнула мене на поєзію.
- чудовий експромт 
, хай живе кохання 
