Молодь! Проверни в собі кулю!
І проверни в собі ніж!
Хай тебе не знають такую -
Як під Крутами… Ріж!
Пали й жери! Товчи й кружляй!
Корчи пики й бий ногами!
Хай тебе не лякає захмарений рай,
Ми вже знаєм, що буде з нами…
Кожен з нас - переляканий дикий вітряк,
Нам не треба ні донів, ні їх зброєносців,
Кожен з нас - загнаний в шахту батрак,
З нас вже пізно робить миротворців.
Звело спину, труситься рука,
Божевільні капіляри просочились
Крізь білки. Зіниця протекла,
А твої ноги й зовсім підкосились…
Перед іконами в екстазі завмерли,
Термосячи пульта, мов власну похіть,
Ви день за днем свободу замели
В завірюхи рекламних блоків,
У світ із Босхових картин…
І на останок: буде хмарно,
У когось десь загине син,
"Поет" - звучатиме вульгарно…
Щасти вам!...До нових новин!
П.С.
Молодь, проверни в собі кулю…
Я то думаю в кращу сторону, але
Хай тебе не знають такую -
Як під Крутами… Ріж!
Пали й жери! Товчи й кружляй!
Корчи пики й бий ногами!
Не зовсім відповідає кращій стороні!
Хельга Ластівка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я запитаю банально: а ти впевнений, ЩО таке добре?
