О мій диване вірний друже
Ти мовчазний але гостинний
І хоч застелений недуже
Та ти насправді неймовірний
Ти маєш і зручну подушку
І бильце прямо біля стінки
Ти ніби в холод чаю кружка
В дальнім шляху зручна зупинка
Тебе я не зміню ніколи
На крісло ліжко чи кушетку
Вже краще кожен день уколи
Ніж замість тебе табуретка
Тож будь здоровий не хворій
Пробач мені мій жирний зад
Терпи мене і не старій
Бо ти ж мені як рідний брат