Померли надії на життя
На щастя загибли надії
Набридло думати над сенсом буття
Немає сил на дії
Впасти в зелень п*янку і весняну
Коли от-таке от бува
Хочеться.Хочется ковтнути хмару п*яну
Коли реальність мене убива
А я піду й занурюсь з головою
У свіжу,зелену траву
А потім знову до бою
А всю біль й гіркоту ковтну
Й хоч захлебнется болем юна душа
Й час так повільно піде
Залічить рани полинь-трава
Все мине,все згодом мине...