(Із циклу "Карпатські вечорниці")
Розрізують простори блискавиці
І грім гуркоче наче віддаля,
А хмари затиснули сонце в рукавиці,
Стукоче в камінь бурная вода.
Повсюди світло розрізає небо,
Луна розходиться від сивих гір...
А ми собі чаюємо удома...
Хитається навколо синій бір.
І та краса мою хвилює душу,
Натхнення б`ється в серці і думках...
Всі нерви імпульси ворушать -
Воїстину тут знайдеш вірний шлях!
28.08.2010 року с. Либохора, Львівської області
дуже поетично,ще й до того живописно,весь вірш аж пронизаний чимось справді українським,львівським!!!!!Дуже приємно читати,бо після таких рядків уявляєш щось тепле,м`яке;одразу хочеться познайомитись з автором
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно, зворушливо, видовищно! Вдалий вірш! Молодець! проте, пропоную в останньому стовпчикку змінити два перших рядка для милозвучності і узгодження:
І та краса мою хвилює душу,
натхнення б`ється в серці і думках...
Прошу пробачити свою вільність... Бажаю й надалі творчіх перемог!