Його уже не слухали й не чули,
Один рядок її забрав усі надії,
Майбутнього нема, лише одне минуле,
Учора ти убила і останні мої мрії.
Не знаю, може я це сам усе придумав,
Придумав нас, а нас там і нема.
В рівнянні я плюс ти, лиш я лишаюсь сума,
Моє життя нікому не потрібне за дарма.
Я рвусь на волю, але нікуди вже бігти,
Обпалені образою тремтять вуста,
Лиш в спину протягом торка холодний вітер,
Ти ж мала бути першою і кожною зі ста.
Дивись, поглянь, але куди, коли нічого
Немає, лиш навколо ілюзорний світ,
Уся моя любов знов залишилась ні для кого,
Мого кохання зупинила ти чистий політ.
9,12.09.2010
