Плаче ранка каплями крові,
Їй так самотньо, вона хоче любові.
Їй так темно і нудно, вона страх відчуває
Їй холодно…
Крім мене про неї ніхто не знає.
Її ніхто не знайде і ніхто не шукає.
Стерті мрії, пустеля… осінь минає.
Ілюзія раю, ілюзія я
В цьому світі ТИ САМ - ось це не ілюзія.
Падаю чи підіймаюсь не знаю,
Від народження з кожним днем вмираю.
Став швидше вмирати з останім часом,
Я слабкий , я хворий
Говорю німим голосом
З стінами і з лішком…
Я дихаю, я живий – та мене тут НЕМА.
Світ великий і різний , для мене ТЮРМА.
Програв не почавши – ззаду завжди !
Застрягши у часі , нема куди йти !
Фальшиві думки, фальшиві слова
Я НІБИ ТУТ Є ,ТА МЕНЕ ТУТ НЕМА !!!
Я скоро вже зникну – в душі я вже зник,
Скрізь пустка й ілюзії до яких я вже звик.
