Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Ох: Кінцівка (12) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Журавка, 08.10.2010 - 12:31
Знаєте, а мені здається, що ситий голодного ніколи не зрозуміє. Мабуть, не можливо описати пристрасть почуттів, невідчувши шаленства кохання. Так само, мабуть, не можна описати думок людини, доля до якої стала не прихильною (м"яко кажучи)... ну, ви мене розумієте. А взагалі, то все-таки речі дуже індивідуальні.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Є час бути голодним, і є час бути ситим. Є час кохати, і є час вмирати. І ті, до кого доля була прихильною, і інші - всі помруть. Саме про це - життєствердний і сповнений оптимізму жанр ARS MORIENDI.
Журавка, 07.10.2010 - 17:29
Даремно ви так... Думаєте, стара помираюча людина не хоче жити? Різні випадки звісно ж є...але наскільки я знаю - всі хочуть жити і боряться до останнього, навіть ті, у кого надії майже немає...
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден з Вами. З неминучістю можна спробувати поборотися, але може краще б той час використати, щоб останні хвилини життя побути в звичній, домашній атмосфері серед рідних людей, а не в чужих стінах бути проштрикнутим безпорадними і безглуздими голками медичних шприців.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кажуть, мертвому припарка не допоможе... І помираючому теж!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Крапельниці старій помираючій людині - це скоріше ритуал, ніж якась допомога...
|
|
|