Життя таке коротке. В ідеалі
Воно коротше сонячного дня...
Лиш хтось собі залишить на скрижалях
Не завжди добре й світлеє буття.
Хтось вб'є, затягнеться смертельно,
Від неуважності уб'ється на очах,
А хтось до чортиків нап'ється і ретельно
Вкоротить віку, а комусь поїде дах.
Таке буття й не дітися від смерті,
Конвеєр кличе стрічку і свічки,
Однак ніхто не хоче раптом вмерти -
Ти тільки час людині підкажи!
01.11.2010 року м. Сокаль
Якщо знати час свого кінця, це мабуть зіб`є життя зі звичного ритму. Хтось буде намагатись скоріш реалізувати "нереалізовані думки", а хтось від очікування його ще раніш вкоротить собі віку.Це вже залежить від самої людини. Ваші вірші примушують задумуватись, а це - корисно для мізків.Дякую за запрошення в гості. Буду навідуватись, бо вірші заслуговують уваги.
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой, а я собі уявила процес ретельного вкорочування віку, і стало моторошно... що й не кажи, а люди все ж більше прагнуть померти миттєво і безболісно...
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, народ, проживати кожен день як останній - це філософія застаріла. Треба жити кожен день так, ніби смерть вже давн відбулася, та ще й віки минули після цієї сумної події. А ти давно вже мертвий, і давно вже вільний, ведеш життя веселого привида, якого вже нічого не лякає, а хіба що приємно дивує.
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
