Моя спроба промуркотіти...
Дивіться, матусю, жоржини цвітуть
на городі.
Життя зачепило осіннім крилом
і мене.
Я став розуміти, що літо не вічне
в природі.
І хочеш, не хочеш, а осінь нас всіх
не мине.
Мені підкажіть, якою насправді
є осінь.
Чи просто врожайна пора, як жовтіє
листок?
Чому на очах появляються сльози,
мов роси?
І в серце вкрадається дивний,
сумний холодок.
Скажу тобі, сину, що осінь дарами
багата.
Колись, в таку пору, була я
щаслива сама.
Живи, так, як жив, а смутку не треба
чекати.
Лише пам’ятай, що за осінню
прийде зима.
Здається, що син запитує не тільки свою матір, але і Батьківщину - Україну. Осінь символізує завершення, а також і стан душі - зрілість. Якщо мати говорить про осінь, то вона, мабуть, в цей час плекала свою дитину, ростила її. Можливо, і син її вже разом з дітками.
Гарно!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
