Як Наташа Стефаненко,
Мрії що здійснили час,
В римах я не став Шевченко,
Світло сонця не для нас.
Від успішності до долі,
Я не втік, не швидко біг,
У свободи більше волі,
Напишу для вас, для всіх.
Львів, навчання памятаю,
Перший раз її імя,
На усіх не стане раю,
Та найкраща не моя.
Народитися щоб стати,
Ми тікаємо за світ,
Треба, то зламаєм грати,
У житті лишаєм слід.
Щоб у Римі чи Мілані,
Хтось зробив життя і план,
Комусь любі і кохані,
Бачить їх телеекран.
Найвеличніший у світі,
Стане він або вона,
Світ потрапив в її сіті,
Зкуштував її вина.
Перша буде українка,
У Італії найбільш відома,
І нова в житті сторінка,
Світ підкорений - я вдома.
28,01,2011
