Безсонна ніч спустилася на місто,
Ще трошки й світло вимкнуть всі,
Лиш він іде по вулиці,йому не тісно,
Й шукає у провулках промені ясні.
Давно його не помічають люди,
Давно не чують слів його,
цей привид побував усюди,
та не знайшов ще він свого.
Безшумно йде по тротуарі,
І ловить сльози всіх людей,
У голові складає мемуари,
Та лиш про неї думає щодень