На провесні лебідкою, ой нене,
Я кликатиму хмари крил небесних,
Природи матінки…, нехай воскресне
Простоволосе поле нескінченне!
О пів на ранок заспіваю вміло –
Нехай прибуде землі сонця сила!,
І нас благословить, лелек щоденних…,
Напоєних журбою, сивим болем,
Прийдешніх і прожитих гордо долі…
Ще раз молитиму отих прадавніх
Сповити наше завтра щастям травня,
Надією, най прийде із усюд!
Щоб жив довік наш славний божий люд!