Ти є, тебе немає, але я тебе кохаю.
Все тут і все щезає, в житті таке буває.
І милість, і любов, і все, що попадає в кров.
Нещадно нас вбиває, ломить, забуває.
І в цю місячну ніч, ти заставляєш про тебе думать,
Не поклавши до ліжка пліч, я починаю сумувать.
І ти мені снишся щоночі, і твої голубі очі…
Я бачу посмішку широку, і твою постать високу.
Ти літаєш в небі, над журавлями...
Літаєш плавно, великими ключами…
Я так сумую за тобою, і все затягнуте журбою.
Як жаль, що поряд бути ти не можеш,
І мені ні в чому вже не допоможеш.
Я так вірив, я так надіявся,
Я так мріяв, вже думав, що здійснилося….
Але, це грубе протиставне «Але»…
