Я слухав голос рідної землі,
Вона мені чимало говорила,
Свою печаль земля мені відкрила...
Це зрозумів я навіть і без слів.
Я слухав голос рідної землі...
Вона мені багато слів казала,
І в батьківському домі написала
Хлібами запашними на столі.
Я слухав голос рідної землі,
Я чув її гірке-гірке ридання,
І це приносило й мені страждання,
Як плакали у небі журавлі.
Я слухав голос рідної землі...
Вона то говорила, то співала,
І спів сумний тихенько розливала
Струмочком чистим по лиці полів.
Я слухав голос рідної землі,
Вона мені багато говорила...
