Що сниш, мій мальований друже?
Усмішку буди, вже пора!
Дарує нам сон з казки ружу,
Яку так боїться мара.
Летять ген хмарки паперові,
Легкі, наче пера сови,
До подумки мудрого слова,
З хмільної божеств голови...
І нічка спускається тихо
на наші блакитні серця.
Сьогодні ж бо спатиме лихо,
Лунатиме ще пісня ця,
Що славила наші богеми,
І завше так буде нараз!
Співатиме рай щастя теми -
Небуде у світлі образ.́́́́
