Привіт :)
роблю виключення пишу конкретне звернення до конкретної людини.я зрозумів шо та інша людина тут.в цих словах.це німа людина
їй доводится з тобою спілкуватись саме оттак.
Якщо ти це читаєш попиваючи холодний кампот каркаде,в абсолютній самотності,але не одна...то вітаю :) з тим шо я це роблю
спеціально для тебе.чому? я люблю то як ти реагуєш,а реагуєш ти в середині тою німою людиною з якою я не спілкуюсь,а спілкуєшся ти,
яка в свою чергу спілкуєтся з реагуючою людиною.Памятаю ти казала любиш мене.і вже не любиш свого коханого.кажеш собі)
формуєш намір.думаєш шо відчуваєш.так вот ВИБАЧ.вибач за то шо я таке тобі роблю,я просто не вмію не робити того чого від мене
хочуть.можливо не все фізично,але всередині я огортаю і грію.я собі оце накручую а ти читай,якшо пєш холодний каркаде кампот.
бо якшо ти його не пєш,то ти не приїхала,і я тебе не вітав і не казав того шо там написано,бо я живу тільки тут і в той момент як
ти пєш холодний кампот каркаде,і пишу для того шоб ти приїхала і це прочитала.я питав себе чи люблю тебе.мені тебе не вистачає,
мені з тобою добре,я скучаю.я боюсь шо влюбився,але не відчуваю,я напевне вже не маю чіткого сприйняття почуття.воно може є,але
я його не відчуваю,я відчуваю інші речі,похідні від однієї.нема диму без вогню?а може і є.так чи не так.є як є.
Бо якшо є ти,є каркаде,нема нікого,є я.сонцедощснігнічранокденьмоментвічністьнаворотивслів.
А якшо ти прийшла а каркаде закінчився,то і сила цього звернення закінчилась,вмерла від старості очікування до свого призначення.
Мені звичайно віддавати частину себе шкода,але пізно думати коли все вже тут.
Ти казала шо переспала б з своїм братом...я б з сестрою...так чи знає сестра чи потрібно це брату...чи потрібно то чого хочеш,але то
чого по не зрозумілим причинам уникаєш...слухатись свого серця,але не того шо бєтся,а того органа сприйняття світу...
Приємно звісно бачити як ти це читаєш і усміхаєшся місцями,і буде приємно знати шо ти шкодуватимеш читаючи це...
мені потрібні твої почуття...емоції...я не маю своїх?
Було приємно.дякую за увагу.
21.54 11 червня
тобою не було прочитаного цього в майбутньому.шкода.
якшо я помилився,я щасливий шо ше не вмію передбачати тебе до кінця.
p.s знала б ти як я шас чекаю сильно)
___________________________________________________________________________________
15*30
в тебе немає ворда. В тебе немає навіть чогось схожого. :) Кисень-Кислород почекає...
Зате в тебе є... все. Знав би ти (знала би я), міру життя. Схоже, думати і відчувати,
цілувати і відштовхувати, кусати і торкатися язиком, курити і пити, оцінювати і відпускати, -
все це для життя. Це і є життя. І чекати... Все життя. Життям чекати. Я пишу, можливо, цілковиту
лажу, але я пишу. Оціни це. На мить, стань слабшим для мене. Аби я хоча б могла на мить розігнати туман.
В тебе зручна клавіатура. Я думаю про Небо. Я закреслюю хмари навскоси. Скоро буде Сонце. Скоро.
Роки? Місяці? Дні? Літри? Квадрати? Об*єми?
Заперечуй(тесь).
Але ти - будь. Як скеля, така тепла від сонця, підніжжя твоє солоне від моря, якому ніколи не поглинути тебе,
навіть у час свого найбільшого гніву... Як вітер, такий всюдиіснуючий. Такий щирий. Як Космос...такий спокійний,
такий безмиттєвий. Як час...Такий байдужий і чуттєвий.
Я не знаю, як буду жити. Я не бачу майбуття, як ТИ. Я дивлюся всередину себе, і в медитаціях в мені говорять люди-
дурні, дріб*язкові і холодні. І я, чорт забирай, хроплю, курва, тре це змінювати... :)
Я хочу зайнятися Очищенням. Можливо, я зникну. Я вже казала...Але я ще раз повторю, я хочу, аби мною гордилися.
Я хочу спокою і волі. Тишини і музики одночасно. Хочу співати. Писати. Розмовляти. Посміхатися. Сяяти.
Ти це знаєш. Ти усе знаєш. Я не знаю мотивів мого серця. Я не знайома з ним.
Я дітей люблю. І дорослих. БІЛЬШЕ, НІЖ ТВАРИН.
Вчора я подумала: раптом я не люблю, а *олюднюю*. Я-ступінь соцілізації і самоідентифікації, яка важко проходить.
Хоча хто ставав сильнішим після мене? Тільки я. Тоді...Я *олюднююсь* через *знелюднення*. Все, що роблю я, це перемішую.
Маленький кухаррррр ).
Забудь... Все це не вартує твоєї уваги. Стри.
_________________________________________________________________________________________________`__
Превет :) ти знов змушуєш мене порушувати своє слово,ти це вмієш.Я пишу для тебе,так як ти напевне цього хотіла.
але тре папиросу,шоб освіжити голову,а то варить вона...ніфіга вона не варить :)
я напевне казав тобі шо не бачу свого майбутнього...а ше скажу,скажу шо ти напевне багато раз вирішила чи збираєшся ти зникати чи ні
я б хотів написати тобі багато слів :) ти їх так любиш.шо б ти не вирішила в свому житті,ти про це не пожалкуєш,бо це ти,ти просто не дозволиш собі цього.
залишишся зі мною...не пожалкуєш...не залишишся-не по жалкуєш...зникнеш-не пожалкуєш...це ти зараз можеш це старатись заперечити,але коли зробиш крок,то
щоб повернутись потрібно робити коло,а не крок назад,а з нього можна і не вибратись...і очищення...воно вже відбуваєтся...вже...
якшо думати над тим шо ти відчуваєш,то це може призвести до накручування...просто відчувай шо тобі там відчуваєтся...
тобою будуть гордитися,я вже казав ти будеш великою людиною...і не холодні вони...і не дрібязков?6?
ID:
257908
Рубрика: Проза
дата надходження: 06.05.2011 09:16:41
© дата внесення змiн: 06.05.2011 09:18:40
автор: Caleb
Вкажіть причину вашої скарги
|
