Я не поет, і зовсім не романтик
Не той хто любить тонкощі життя
Давно забутий, як паперу клаптик
Друкуюся лиш в білосніжних снах...
Мені не важко ці слова писати,
Розмова для душі - мої вірші.
У них я кажу, що пора літати
Над синім небом, це буває в сні...
У снах я вільний, з сонцем я суцільний
Купаюся у променях тепла.
Кохаю і усміхнений літаю,
Шкода, що мрія ця така чужа...
Прокинувшись із місяцем подібний
Його чуже мені завжди близьке,
Чудово знати, що такий потрібний,
Він буде тим хто світло ще несе...
