Я спитаю согодні тебе,
чому серце безтямно співає,
чому в мене все вдуші все цвіте,
а мій розум по небу літає.
Чому в мить, стало все за вікном,
кольоровим - шалено зеленим,
а ти скажеж напевно любов,
і відвернеш свій погляд від мене,
Я спитаю чому ти мовчиш,
і не дивишся мені у вічі,
ти на мене чомусь закричиш,
що не хочеш чути освідчень,
Ти пішла я зостався один,
кольорового світу не стало,
тільки марно надія жила,
і померти вона не змогла...