Кришталеві цілунки - сум'яття пекельних недуг -
Переплавлять сумління, неначе гріховну оману...
Це не літо гаряче. Це простір душевних задух…
Й гіпнотичні бажання сумних солов’їних сопрано…
Перегрітий світанок… Він знову лишається сам…
Це не місто жорстоке. Це просто повірили люди,
Що асфальтові сльози – не чиста янтарна роса,
А вечірні дощі, колоритно забарвлені брудом…
Що не ніжиться ніч за бетонним засмоленим склом…
Що земля – кам’яна і що сонячні бризки – софіти…
…Але літо лляне все одно опромінить добром,
Щоб приховану мудрість і вічність чиюсь відігріти…
в последнее время часто встречаю качественную украиноязычную поэзию.
видимо, лето так влияет на организмы)
это произведение из того же разряда, нравится.
Юлія Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лето ОЧЕНЬ влияет!) Но только до тех пор, пока оно плавно не переходит в осень!)
Искренне спасибо за внимание! Я рада, что Вам у меня понравилось!)
