Одег нарізав кола поблизу готелю хвилюючись за те куди поділась Анна - під яким приводом можна було б знову повернутись у готель щоб пошукати її він навіть не уявляв - ще однієї зустрічі з шефом він би не витримав. Він аж світився від щастя коли побачив що вона спускається сходами на тротуар.
Олег підбіг і відкрив рота щоб запитати, але Анна приставила йому пальчика до губ і сказала - "Вдома".
Вони сіли в авто і Анна всю дорогу дивилась у вікно. Ця ніч була особливлю для неї - вона вперше кохалась з іншою жінкою, вперше бачила як її чоловік торкається іншої, так, за її згоди та все ж з іншою. Анна вперше вкрала - так, це була лише гра, - порятунок ситуації і вона все повернула але досі вона не була здатна на таке.
Доїхавши до дому Анна зайшла в свою спальню, вдягла нічну сорочку, але не лягла у ліжко до чоловіка. Вона зайшла у кімнату Ангеліни і лягла поруч з нею - в ту мить це здавалось найвищою насолодою - бути поруч зі своїм маленьким янголятком, смішною і невинною донечкою. Ніщо так не заспокоювало Анну як сопіння її гарненького носика.
Ранок виявився передбачуваним - але від того не менш цікавим - як і очікувала Анна шеф передзвонив і запросив їх з чоловіком на каву. Вона ще перед тим як заснути подумала про це і одразу ж вирішила, що не піде на ту зустріч, як і подумала про те, що Олегу доведеться в будь якому випадку піти туди.
Для жінки вигадати причину для відмови не складає і найменшої складності тому сперечатися з Анною було марно і чоловік пішов на каву сам. Поки Олег вислуховав яка в нього вродлива і розумна жінка, приймав подяки за порятунок іміджу Ольги і майна шефа Анна вдома поринула в нетрі інтернету. Вона писала листа горе-коханцю якому так і не вдалося дізнатися наскільки Анна пристрастна у ліжку. Зміст листа був коротким але відвертим - "Те що було вчора - це "вдячність" тобі за те, що минулого разу ти мало того, що не вийшов за мною і не запитав, що сталось а ще й зробив висновки покладаючись лише на свій егоїзм - вчора я лише зробила те, про що ти подумав минулого разу - "продинамила", просто не люблю коли мене безпідставно звинувачують а тепер ми квити Казаново".
Сказати що Анні від того листа стало легше було б неправильно - вона просто зробила такий хід для того щоб відбити у нього бажання шукати її, писати їй і такий лист видався їй найбільш дієвим варіантом.
Вона вже збиралась виходити з он-лайну як там з,явився Саша. Він привітався і сказав що має сюрприз для неї. Анна і від спогадів про зустріч з ним вся затремтіла, а тут ще й сюрприз - вона навіть боялася уявити що товін приготував, тому що знала його політ фантазії. Саме під час цих роздумів у двері подзвонив чоловік. Швиденько вийшовши з он-лайну Анна поспішила до дверей.
Олег повернувся додому сяючим від щастя, шеф звичайно був засмучений, що Анна не прийшла, але не тільки не відмовився від вчорашніх пропозицій а й з вдячності за вчорашній вечір приніс два пакунки для Анни - в одному був подарунок від нього а в іншому від Ольги. Анна не мала бажання спілкуватись з чоловіком по трьом причинам - через вчорашні ревнощі, через те, що не вирішила чи казати йому правду про те, що було в готелю, а третью причиною Анна і скористалась щоб утекти в кімнату.
"Я піду розпакую подарунки" - промовила вона. Чоловік хотів було перепитати чому не тут, але вона так швидко пішла що він навіть не встиг цього зробити. Насправді Анні було мало цікаво що там в пакунках. Її хвилювало, що за сюрприз приготував Саша і чому вона так чекає повідомлень від нього. Влна відчувала, що як на таке нетривале знайомство вона надто сильно захопилась цим чоловіком. А коли вона пригадала ще й вчорашні ревнощі до Олега то остаточно заплуталась. Як можна було дійти до такого стану, що ревнувати чоловіка до якого здавалось вже практично охолола і сама штовхнула на зраду і водночас так захопитись іншим, тим кого знала лише кілька днів.
З цими думками Анна заснула - так і не відкривши подарунки від шефа і його супутниці.
не могла вже відкрити..якась вона недопитлива,що дуже не схоже на нас! 
а вцілому грім -бабище!напевно всі про таку мріють! 
