Якби ж то зупинити плинний час,
Піску падіння у давньому дзигарку,
Бо стільки справ не вдіяні у нас,
Вона ж сидить в покоях нічного ганку.
Якби ж то сповільнити біг годин,
Завжди спішать у далечінь з самого ранку.
Біжать по м’яту, інші – по полин,
А він стоїть поміж вагань на полустанку.
Якби ж то припинити Часу біг,
Бо він, як спринтер, не відає утоми.
Чекаєш марно в липні перший сніг,
Аж раптом, вже білий шлях навколо дому.
Якби ж то припинити рівний тік
Хвилин годинника, що тікає завзято,
А тут бадьорий дух, немов утік,
Думкам сонливим прийшло вже врешті свято.
Якби ж то спокусити строгий Час,
Пізнай же пестощів моїх уяву.
І зупиняйсь. Попрошу повсякчас,
Коли прийде краса в правдиву з’яву.
21.07. 01.11.
Так,- час нам не підвладний, але підвладне наше перебування в цьому часі, наш коефіцієнт корисної дії в ньому.Ваш коефіцієнт значний.З повагою. 
