Ніч поглинула місто,
Скрізь різнобарвні вогні,
Наче у творі сторінки,
Вулиці переплелись.
Натовп потроху зникає,
Тролейбуси в парк ідуть,
Годинники час зупиняють,
Місяць і зорі пливуть.
Чути, як десь колискову
Мати дитині співа,
Чути, як вірний коханий
Любку свою гука.
Ніч напустила Дрімоту
На мешканців міста всіх,
Що підбивають смету
Життя у снах своїх.
Місяць небом мандрує,
Будівлі сріблом вкрива,
Ніч містом керує,
Хоч владу свою хова.
03.04.2003
