Під нами мертвою стає земля
Замерзле небо падає на спини
Безжальне сонце спалює тіла
Які не знають нащо вони жили
І висихають ще потрібні нам моря
І ми від спраги носимось безсилі
Густою зеленню засіяні поля
Перетворились на поля живої гнилі
І поступово зупиняються серця
Холодна кров вже не зігріє наші жили
Гаряче тіло в кожного мерця
Який тримається життя щосили
Ламають і надалі нас вітри
А дикі принципи з`їдають наші душі
Ніхто не може посмішок нести
Бо лиця наші сковані у ртуті
І роз`їдає болем нас життя
Лавина смерті накриває з головою
Калічить мов соляна кислота
Нектар що створений смертельною водою
Й ніхто не знайде ліків щоб спастись
Вбивали ми самі себе роками
Не можем далі по житті нестись
Ми загорілись надто темними вогнями