- Привіт, я сьогодні таке перестріла!
- Мила, давай поговорим.
- ... сонячні зайчики в небі осіннім!
- Давай на хвилинку з тобою...
- А друзі, з усіма повидатись зуміла!
- О, мила... Прощаймось нині?
- А ще!..*пауза* Від слів твоїх ледь не зомліла...
- Чому ж? Ти щаслива. Без мене і сина.
- Чекай. В нас немає ніякого сина...
- Оце вже 5 літ. Він велика дитина.
- ... А якже.. я ж трошки на двір виходила...
- 5 літ пролетіло. Марко йде до школи.
- А хто ж я тепер? Хіба мати? Згубила...
- Ет, жінко. Прощаймось. Любов схоронили.
- Ай добре, прощаймось. Така моя доля.
- ...
- Пішов...чи вернеться... А син? Чи наснилось...
За поверхом поверх, де ж щасная воля?
О птахо, ти мертвим дощем розродилась,
І хоч ти сіяла над світом злиденним,
Себе загубила. У людях втопилась.
І душу свою ти на всіх поділила.
Та що - крапля в морі?..Цунамі краплинок
Не сколихнуть це загиджене кодло.
Твій бісер святий, сто святих намистинок
Розчинені в сірості. Мов дурне одоробло
Вдивляєшся в очі усім перехожим.
Шукай свою душу. Хай Бог допоможе.
